|
|
ПІДПИСАННЯ ДВОСТОРОННІХ УГОД ПРО СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ З ОМБУДСМАНАМИ ІСПАНІЇ, ПОРТУГАЛІЇ ТА ФРАНЦІЇ - ЩЕ ОДИН ДУЖЕ ВІДПОВІДАЛЬНИЙ КРОК У НАБЛИЖЕННІ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ - НІНА КАРПАЧОВА
КИЇВ, 13 квітня. У Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини сьогодні відбулося підписання двосторонніх угод про співробітництво в галузі прав і свобод людини з омбудсманами Іспанії, Португалії та Франції.
У церемонії підписання документів взяли участь від Української сторони Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова, від Французької - омбудсман Жан-Поль Делєвуа, від Іспанської - омбудсман Енріко Мухіка Ерцог, від Португальської сторони - заступник омбудсмана Жорже Норонья е Сільвейра.
Прокоментувати значення укладання таких угод кореспондент УКРІНФОРМу попросила Н. Карпачову та її зарубіжних колег - учасників підписання міжнародних документів.
Як зазначила Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова, таке явище, як трудова міграція, стало для нашої держави одним із найсерйозніших випробувань сьогодення. Україна є країною-донором та транзитною країною одночасно.
"Наша держава приймає сьогодні в якості трудових мігрантів 7 мільйонів іноземців і від 5 до 7 мільйонів українців виїздять закордон у пошуках роботи. Свого часу, я представила парламенту спеціальну доповідь, присвячену захисту прав українських трудових мігрантів за кордоном. А нині постають нові виклики, які нам слід долати разом із міжнародною спільнотою" - констатувала вона.
Саме тому, за словами омбудсмана, Україна покладає великі надії на завтрашню Міжнародну конференцію "Сучасні виклики правам і свободам людини", де, окрім питань щодо посилення захисту прав наших співвітчизників за кордоном, обговорюватимуться й такі найболючіші для всього світу проблеми, як бідність, торгівля людьми, зокрема дітьми та жінками, припинення тортур, міжнародного тероризму та екологічна безпека.
Цей захід, на який запрошені понад 100 правозахисників із 50 країн світу, поінформувала Н. Карпачова, присвячений двом визначним подіям - 60-й річниці Загальної декларації прав людини і 10-річчю утворення інституту Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Що ж до підписаних щойно двосторонніх угод між Україною, Францією, Іспанією та Португалією, то за словами омбудсмана, "таким чином ми робимо ще один дуже відповідальний крок наближення до європейської спільноти з точки зору посилення кращих міжнародних стандартів, які стосуються захисту прав людини".
Омбудсман Франції Жан-Поль Делєвуа висловив впевненість у тому, що віднині до очевидних здобутків української інституції омбудсмана в галузі дотримання прав людини, зокрема, ув'язнених додасться більш тісніша співпраця між двома державами щодо обміну інформацією. "Я дуже радий, що тепер є можливість захищати французів в Україні, а українців - у Франції. Важливо, що український уряд підтримує зусилля Ніни Карпачової в цих рішучих кроках. Ми цінуємо також зусилля українського уряду і бажання українського народу об'єднати всі економічні свободи і права людини. Я вітаю ту рішучість і наполегливість, віру й ентузіазм, які Україна докладає для того, щоб долучитися до ЄС", - зазначив французький омбудсман.
За словами заступника омбудсмана Португалії Жорже Норонья е Сільвейра, демократію тільки тоді можна вважати справжньою, коли права людини стають її невід'ємною частиною: "Демократія означає пріоритет більшості за поваги до прав меншості. А зусилля Ніни Карпачової роблять Україну членом того суспільства, де поважають та захищають права людини. Підписання нинішньої двосторонньої угоди - є ще одним кроком до консолідації і покращення відносин між нашими країнами".
Він наголосив на схожості ситуації в галузі прав людини. "Наші інституції досить схожі за своїми принципами дій, статутом і структурою. Португалія приділяє велику увагу питанням полегшення інтегрування трудових мігрантів у наше суспільство. Нині в Португалії є досить велика громада українських громадян. Вони добре адаптувалися, і я впевнений, що відтепер, завдяки цій угоді, почуватимуться в нашій країні ще краще, наче в себе дома".
Солідарний із своїми колегами й омбудсман Іспанії Енріко Мухіка Ерцог, який зазначив, що в Україні є дієвий інструмент захисту прав людини. "І Європа це бачить. Ми вітаємо ті послідовні кроки, які Україна робить в напрямку наближення до ЄС", - зазначив він.
На важливості для нашої держави та її громадян підтримки європейського інституту омбудсмана особливо наголосила Н. Карпачова: "Ми тільки вчимося у наших старших колег, хоча не менш визначальною з перших днів заснування інституції Уповноваженого з прав людини була підтримка українських ЗМІ, національної правозахисної спільноти, громадян України".
Уповноважений згадала часи десятилітньої давності. "Ми розпочинали у жорстокій боротьбі. Майже рік влада нас навіть не фінансувала. Але за підтримки власного народу ми зробили те, що мали зробити - заснували інститут омбудсмана. За 10 років діяльності до інституції Уповноваженого за захистом своїх прав звернулися понад 825 тисяч громадян України та іноземців", - сказала вона.
На запитання УКРІНФОРМу, щодо перспектив укладання двосторонніх угод в галузі захисту прав людини з іншими країнами, Ніна Карпачова відповіла, що на сьогоднішній день такі документи вже набрали чинності із Російською Федерацією, Польщею та Азербайджаном. А наступним кроком буде укладання угоди із омбудсманом Чехії, де, як відомо, також на заробітках знаходиться чимало наших співвітчизників. "Сподіваюся, що проведення Міжнародної конференції "Сучасні виклики правам та свободам людини" та участь у ній великої кількості моїх зарубіжних колег відкриють для України широку перспективу для підписання аналогічних угод з іншими країнами".
Наталія Андрусенко - УКРІНФОРМ
САРКОЗІ РОБИТЬ ЧЕРГОВУ СПРОБУ ПЕРЕКОНАТИ ГЛАВ КРАЇН-ЧЛЕНІВ ЄС ПІДТРИМАТИ ІДЕЮ СТВОРЕННЯ СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКОГО СОЮЗУ
КИЇВ, 13 березня. Президент Франції Ніколя Саркозі сьогодні в Брюсселі під час зустрічі представників країн-учасниць ЄС на найвищому рівні "захищатиме" ідею створення Середземноморського союзу. Лідер П'ятої Республіки, переконавши у Ганновері на початку місяця Федерального канцлера ФРН Ангелу Меркель, намагатиметься отримати перемогу в дискусії щодо проекту серед колег, які сумніваються в ефективності майбутнього міждержавного утворення.
"З основних положень цього питання ми дійшли єдиної думки", - сказав Ніколя Саркозі в Ганновері, де разом із Ангелою Меркель урочисто відкривав Міжнародну виставку інформаційних і телекомунікаційних технологій Цебіт (CeBIT). "Ми погоджуємося, що це буде проект Євросоюзу", - підкреслила німецький канцлер. Однак, незважаючи на досягнутий компроміс, Ангела Меркель не вирішила, чи братиме вона участь у Паризькому саміті, запланованому на 13 липня, з країнами Півдня - претендентами на участь у Союзі, від Марокко до Ізраїлю, включаючи Туреччину. Про це повідомив у понеділок віце-канцлер, міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр.
Усе ж угода між Парижем і Берліном підштовхне інші європейські країни до прийняття рішення, підкреслюють європейські дипломати. Зокрема, "Велика Британія та країни Північної Європи не задоволені проектом", - відзначає аналітик з питань європейської політики Брюссельського центру реконструкції Роза Балфур (Rosa Balfour). Як Греція й Словаччина, Словенія, яка головує в ЄС до червня, також утримується від участі в цьому проекті. "Ми не потребуємо дублювання, або створення установ, які конкуруватимуть з інституціями ЄС ", - заявив у січні прем'єр-міністр Словенії Янез Янша.
ланована на сьогодні вечеря за участю 27 голів держав Євросоюзу, майже рік по тому, як ініціатива Ніколя Саркозі була оприлюднена, дасть змогу нарешті з'ясувати їхні позиції з цього питання. Саму ідею оглядачі та окремі західні дипломати інтерпретують як французьке бажання знайти альтернативу вступу Туреччини до ЄС, чому президент Франції чинив опір від початку свого сходження на політичний олімп. "Я не думаю, що від проекту держави відмовляться лише з дипломатичних причин, однак ризик економічної ефективності його реалізації все ж існує", - підкреслила Роза Балфур. Представники окремих європейських держав занепокоєнні питаннями фінансування проекту. Без одноголосного рішення жоден з європейських фондів не можна буде використати на реалізацію такої масштабної ініціативи. "Це стане головним "яблуком розбрату" серед європейських партнерів", - вважає аналітик.
Євросоюз співпрацює з країнами цього регіону у рамках Процесу Барселони, який започатковано у 1995 році, однак, за оцінками експертів, проект не виправдав очікувань через протилежні позиції Ізраїлю та арабських країн із принципових питань. Очікується, що нове утворення дасть змогу співпрацювати за конкретними проектами, зокрема, у сфері охорони довкілля басейну Середземного моря.
Аналізуючи перспективи розширення Європейського Союзу у розмові з кореспондентом УКРІНФОРМу, доктор Сорбонни Галина Акерман звернула увагу на те, що на Заході є геополітики, які вважають, що Європа поступово втрачає вплив у світі. Геостратегічні прогнози свідчать, що з'явилося багато центрів сили: залишаються потужними полюсами Китай, Індія, латиноамериканські країни, насамперед Бразилія, США, відроджується Росія. Для відновлення свого впливу Європі потрібне сильне демографічне збільшення, додаткові ресурси, великий товарообіг, нова економічна зона. Експерт не виключає, що запропонований проект створення Середземноморського союзу, з ініціативою якого виступив Ніколя Саркозі, може вдихнути нове життя в майбутнє ЄС.
Надзвичайний і Повноважний посол України у Франції Костянтин Тимошенко, коментуючи можливу участь України в цьому проекті, відзначив, що її треба розглядати в контексті посилення та розширення відносин з Організацією Чорноморського економічного співробітництва. У такому ракурсі реалізація цієї ідеї могла б принести позитивні результати для розвитку відносин із тими країнами, які входять до Чорноморського і Середземноморського басейнів.
Створення нового союзу має бути офіційно закріплено на саміті ЄС у Парижі 13-14 липня. З 1 липня Франція головуватиме в ЄС. Ідею Середземноморського союзу Ніколя Саркозі висунув ще в період передвиборчої кампанії. Згідно з його баченням, цей регіональний альянс повинен об'єднати держави регіону, зокрема країни арабського Магрибу, ряд європейських держав, а також Туреччину, Ізраїль і Ліван. Союз передбачає створення єдиного економічного простору, об'єднання зусиль для розв`язання проблем безпеки, екології та міграції населення.
Роман Сущенко - УКРІНФОРМ
УКРАЇНА У ФОКУСІ ЗАРУБІЖНИХ ЗМІ
КИЇВ, 17 березня. У полі зору зарубіжних ЗМІ минулого тижня перебували теми щодо наслідків саміту ЄС для України, перебігу переговорів стосовно газової суперечки між Україною та Росією, візиту Президента України Віктора Ющенка до Варшави. Також закордонні мас-медіа намагалися прогнозувати спільне геополітичне майбутнє України і Росії та наміри України відзначити деякі свої історичні віхи, передають власні кореспонденти УКРІНФОРМу.
Угорські ЗМІ схвально оцінили укладення прямої, без посередників, угоди з газопостачання в Україну. Водночас преса вказує на нетривкий характер нових українсько-російських газових відносин. Газета "Nepszabadsag" зазначає, що "хоча обидві сторони як перемогу розцінюють укладення угоди з газопостачання, Київ і Москва, очевидно, лише на невеликий період припинили газову війну, що відновлюється періодично, з року в рік". Як зауважує тижневик "Heti Valasz", ця війна не що інше, як покарання "Газпроміською дивізією" України за її прозахідну політику.
Російський "КомерсантЪ" вважає, що домовленості "Газпрому" і "Нафтогазу України" фіксують тактичну перемогу прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко. Так, зі схеми постачань газу в країну з 1 березня зникне посередник "УкрГазЕнерго", протягом декількох місяців за ним піде "RosUкrЕnergo". Однак за цю політичну поступку Україні "Газпром" пообіцяв зрівняти ціни на російський і середньоазійський газ вже в 2009 році. У підсумку споживачам України доведеться заплатити за політичну принциповість свого прем'єр-міністра додатково 3,3-6,6 млрд. дол. США, - наголошує видання.
Наводяться слова директора "East European Gas Analysis" Михайла Корчемкіна, який засвідчує, що цей "газовий бій" Росії й України виграла Юлія Тимошенко, але "вся війна ще попереду" - вона розгорнеться за контракти на 2009 рік. "Зараз "Газпром" просто забезпечив собі до кінця року нормальний транзит через Україну і рекордні прибутки від експорту до Європи", - говорить експерт.
Генеральний директор компанії "Magyar GT" Янош Петефі назвав перемогу України "винятково політичною". На його думку, тепер "Газпром" має повну свободу дій на українському ринку, маючи на ньому навіть усього 10%. Крім того, додає Я. Петефі, у монополії більше немає причин штучно стримувати ціну на газ для України.
Україна та Росія домовилися позбутися посередників, але не безкоштовно, пише американське видання "The Wall Street Journal". Попри те, що прем`єр-міністр України Юлія Тимошенко зробила "відчутий крок у справі виведення непрозорих компаній-посередників зі сфери російсько-українських домовленостей про поставки природного газу", відновлення конфлікту між сторонами не виключається, припускає видання. На думку автора публікації, причиною є невирішене питання про ціну на наступний рік. Він підкреслює, що вимоги Юлії Тимошенко позбавитися будь-яких посередників призвели до загострення конфлікту навколо цього питання: "усі переконані в одному - цей рік принесе ще немало проблем у зв'язку з майбутніми переговорами між Росією та Україною щодо ціни на газ на 2009 рік". Якщо раніше країни Центральної Азії продавали "RosUkrEnergo" газ за цінами, значно нижчими від тих, за якими Росія продавала його Європі, то тепер ситуація змінюється і наступного року різниця між цінами майже зникне", - йдеться у статті.
Інше американське видання, "The Washington Quarterly", у публікації політолога Збігнева Бжезинського прогнозує спільне геополітичне майбутнє України і Росії. Прагнення України інтегруватися із Заходом, яким так незадоволені в Кремлі, "швидше за все не лише поставить хрест на імперських амбіціях Москви, а й прокладе дорогу на Захід для самої Росії". Залучання України до європейських процесів є необхідною умовою для того, щоб і Росія змогла згодом зайняти місце в її складі, наголошує відомий політик. Він заперечує теорію про те, що призупинення демократичних процесів у Росії було необхідне для боротьби із соціально-економічними проблемами. В якості прикладу наводить Україну, яка теж пережила радянський період, проте "зуміла перебороти свої внутрішні труднощі без повороту в бік диктатури". Україна проводила прозорі й демократичні вибори, зуміла зберегти дієздатний парламентаризм та свободу ЗМІ. Сьогодні її політична культура більше нагадує європейську, а країна стала ближче до Європи, аніж Росія, - констатує політолог.
У статті польського видання "Річ Посполита" - "Київ може розраховувати на Варшаву" йдеться про активну позицію прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска щодо підтримки європейської інтеграції України. Глава Ради Міністрів РП під час саміту глав урядів країн ЄС відзначив, що на червневій зустрічі лідерів країн ЄС необхідно запропонувати Україні нову стратегію співпраці. Активна позиція Варшави, як відзначає газета, виявилася досить вчасною, оскільки мала збіг з ініціативою Президента Франції Ніколя Саркозі створити Середземноморський Союз, що складався б з країн ЄС та країн басейну Середземного моря. Польська дипломатія не проти тісних відносин з країнами Середземноморського Діалогу, однак просить не забувати і про східний вектор політики Євроспільноти - підкреслює позицію польської дипломатії "Річ Посполита".
Польська Пресова Агенція (РАР) поінформувала, що однією з тем розмови між Дональдом Туском та Канцлером ФРН Ангелою Меркель під час Брюсельського саміту були європейські перспективи України. Як відзначає агенція, глава польського уряду отримав від неї позитивний сигнал відносно поглиблення відносин України та ЄС. "Думаю нам вдасться досягнути основної мети, яку ми ставили перед собою на саміті - реалізацію інтенсифікації східного вектора політики Євросоюзу одночасно з реалізацією проекту Середземноморського Союзу. Якщо Західна Європа прагне інтенсивніше співпрацювати із своїми сусідами, то ми також піднімаємо питання наших східних кордонів і наших східних сусідів" - цитує главу польського уряду РАР.
Польські ЗМІ також велику увагу приділили візитові глави Української держави до Польщі. Як повідомила "Річ Посполита", основними питаннями, що обговорювалися під час візиту українського Президента до Варшави були: підтримка Варшавою приєднання України до ПДЧ на квітневому саміті НАТО в Бухаресті, питання травневого енергетичного саміту в Києві, а також перспективи нафтопроводу Одеса-Броди-Гданськ. "Протягом наступних двох тижнів Варшава здійснюватиме конкретні кроки, щоб в Бухаресті Україна приєдналася до ПДЧ" - процитувала "Річ Посполита" заяву Президента РП Лєха Качиньського на прес-конференції після зустрічі з Віктором Ющенком.
Питання організації Євро-2012, як наголосила "Річ Посполита", також розглядалося главами обох держав. За інформацією газети, Президент України виступив за створення координаційної ради Глав обох держав з підготовки Євро-2012. Видання, однак, констатувало, що це не просто реалізувати через розбіжність у владних повноваженнях президентів обох країн. "Річ Посполита" також відзначила переконання Президента України, що до фінальної частини Євро-2012 між Україною та ЄС буде підписано угоду про безвізовий режим між сторонами.
Російські видання активно коментували Указ президента України Віктора Ющенка про святкування 350-річчя перемоги війська гетьмана Виговського в Конотопській битві. Так "Комсомольськая правда" нагадує, що гетьман 350 років тому разом із кримськими татарами і поляками розбив саме російські війська, якими командував князь Олексій Трубецкой - російське військо втратило тоді від 20 до 30 тис. воїнів. "Не маючи можливості насолити Росії в іншому, Україна вирішила показати їй дулю історичну", - пише газета. "Націоналізм - така річ, що завжди знайде, як заявити про себе. Були б бажання і політична воля", пише видання.
Газета "Московский комсомолец" заявляє, що "указ Ющенка аналогічний тому, якби в Росії В.Путін зараз видав документ про святкування річниці кожного походу військ Московського царства на Крим, коли громили татар. Не можна з трагедії, якою є битва під Конотопом, робити історичне досягнення", - резюмує видання.
Широкий відгук в угорській пресі отримали пристрасті, що вирували минулого тижня навколо спорудження на Верецькому перевалі пам'ятного знаку на честь 1100-річчя приходу угорських племен в Карпатську низовину. Газети відзначають, що офіційний Київ і керівництво Закарпатської області активно підтримують ініціаторів спорудження такого пам'ятника, "що знайшло схвалення і на рівні президентів України та Угорщини, в той час, як націоналістичні організації, обласні ради Львівської, Івано-Франківської і Тернопольської областей виступають проти цього". Як зазначає угорська преса, незавершене будівництво пам'ятника, як і сама створена з цього приводу атмосфера протистояння, спричинила відкладення запланованого на середину березня візиту Президента Угорщини Ласло Шойома в Україну.
УКРІНФОРМ
ЧИ ТАК СТРАШНО В СОТ, ЯК ЦЕ НАМ МАЛЮЮТЬ
Тривалий параліч роботи Верховної Ради грає на руку противникам СОТ. Хоча Україна, як ніколи, просунулася вперед на шляху до вступу у цю міжнародну організацію, що було метою мало не всіх урядів нашої держави за останні 15 років. 5 лютого, коментуючи у Женеві факт підписання відповідного протоколу, Віктор Ющенко зазначив: "Переконаний, як президент, так і уряд, і Верховна Рада докладуть усі зусилля для того, щоб всі процедурні вимоги були виконані в якомога стислі терміни".
Та схоже на те, що подібні запевнення можуть розтанути, як цьогорічний сніг. Тим часом від дня підписання протоколу в Женеві вже добігає місяць. На перших порах оптимістично був налаштований і Голова ВР Арсеній Яценюк, який сподівався, що парламент, не зволікаючи, ратифікує протокол про вступ України до Світової організації торгівлі. Правда, при цьому він не виключав ймовірності протистояння між різними фракціями.
І як у воду дивився. Комуністи вже не раз заявляли про те, що СОТ принесе Україні великі і негативні наслідки. Петро Симоненко називає СОТ купецьким клубом, головною метою якого є захоплення ринків збуту для товаровиробників економічно сильних держав на шкоду інтересам народів відсталих країн. "Наслідки вступу до СОТ для українського селянина будуть шоковими", - констатував він, кваліфікуючи підписання протоколу Ющенком у Женеві актом "національної зради".
Але чи справді такий страшний чорт (чи то пак СОТ), як нам це малюють? Як відомо, СОТ стала наступницею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ҐАТТ), укладеної після Другої світової війни, і нині є єдиною міжнародною організацією, що опікується глобальними правилами торгівлі між країнами. Вона об'єднує понад 150 членів, які здійснюють понад 97% світового торговельного обігу. Ще близько 30 країн ведуть переговори про вступ до організації. Їхні аргументи тут доволі прості: завдяки СОТ торгівля товарами у світі щорічно збільшується на 6% , а загальний торговельний обіг 2000-го вже перевищив рівень 1950 року в 22 рази.
Усвідомлює ці переваги й уряд Юлії Тимошенко. За словами міністра економіки Богдана Данилишина, вступ України в СОТ сприятиме додатковому зростанню реального валового внутрішнього продукту завдяки додатковому збільшенню експорту української продукції в обсязі щонайменше 1,5-2, а за сприятливих умов - до 4 млрд дол. США.
"Сьогодні левова частка двостороннього співробітництва між країнами відбувається на торговельно-економічному рівні, - зауважив Б. Данилишин. - І саме СОТ є організацією, яка формує правила торговельно-економічної, інвестиційної, податкової, митної гри на глобальному рівні та суттєво впливає на правила економічного співробітництва".
Членство України у СОТ, окрім довіри інвесторів, яка за різними оцінками може принести нам близько 500 млн дол. США додаткових іноземних інвестицій щорічно, сприятиме, за прогнозами, додатковому підвищенню добробуту населення на 3%.
Великим позитивом у Мінекономіки вважають гармонізацію законодавства України згідно з європейськими правовими нормами та правилами СОТ, а також оптимізацію системи стандартизації і сертифікації, що прискорить у нашій країні створення прозорого та передбачуваного ділового середовища. Тепер уряд взяв курс на загальне спрощення адміністративних процедур у цілому, що, безперечно, збільшить торговельний обіг між Україною та ЄС.
При цьому урядовці далекі від того, аби стверджувати, що у стосунках з СОТ не виникнуть додаткові труднощі. Найбільші ризики можуть чатувати на виробників сільгосппродукції.
Відтак, вважає міністр економіки, це вимагатиме певного ринкового реформування аграрного сектора та лібералізації доступу до ринків аграрної та харчової продукції. "Країни, що приєднуються до СОТ, беруть на себе певні зобов'язання щодо державної підтримки сільського господарства; доступу на ринок сільськогосподарських і продовольчих товарів; санітарних і фітосанітарних заходів, експортної конкуренції в сільськогосподарській і продовольчій торгівлі", - зазначив Б. Данилишин.
Він переконаний, що вступ до СОТ надасть можливість посилити наші позиції на експортних ринках. За дослідженнями провідних фахівців, сукупний випуск у секторі сільського господарства має зрости в довгостроковому періоді на 2%. Зокрема, очікується, що поліпшення доступу на ринки призведе до істотного зростання експорту - у межах 43-44%.
За умов певного реформування механізму надання державної підтримки Україна матиме достатні можливості для захисту вітчизняного агропромислового комплексу. "Держава активно підтримуватиме розвиток інфраструктури у сільській місцевості (будівництво шляхів, електромереж, меліоративних споруд), ринкової інфраструктури для селянських господарств (сприяння збуту сільськогосподарської продукції), у тому числі збирання, обробку та поширення ринкової інформації, охорону довкілля, оновлення депресивних територій, вкладатиме гроші у людський капітал села" - резюмував міністр економіки України Богдан Данилишин.
А чи не чекає нас колапс на споживчому ринку, чим не раз вже лякали суспільство критики вступу України до СОТ? Проте й такі побоювання не є виправданими. "Після вступу України до СОТ зміни на споживчому ринку продуктів харчування не будуть значними", - вважає президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Він прогнозує, що частка українських продуктів поменшає в середньому на 10% і становитиме у межах 80%. Найбільше зниження припаде на м'ясо-молочні продукти й кондитерські вироби. Ситуація на м'ясних ринках змінюватиметься. Наприклад, виробники м'яса птиці, які інвестували в останні роки значні кошти в розвиток галузі, почуватимуться комфортніше, ніж виробники яловичини.
Нині близько двох третин молочної сировини, що виробляється в Україні, не відповідає нормам СОТ. Однак, на думку Л. Козаченка, це не стільки загрожує підвищенням цін на внутрішньому ринку, скільки певній ціновій стабільності або навіть незначному здешевленню молочних продуктів, оскільки на внутрішньому ринку збільшиться присутність іноземних товарів.
Ціноутворення на ринках зерна і соняшникової олії здебільшого залежатиме від жорсткості державного регулювання. А лібералізація зовнішньої торгівлі сприятиме зростанню доходів аграріїв, відзначив Л.Козаченко.
Тим часом, жоден з експертів не стверджує, що СОТ - це манна небесна, яка звалиться на голови українців. Міністр аграрної політики Юрій Мельник вважає, що після вступу до СОТ найбільше можуть постраждати цукрова, молочна галузі та виробництво овочів, оскільки вони базуються на дуже дрібних господарствах, які не можуть повністю відповідати показникам якості і стандартам, що висуваються. Та не менш переконливо, за його словами, інше: "Це великий шанс для країни заробляти на світових ринках, які по деяких позиціях нині стали дефіцитними".
Він додав, що при вступі України до СОТ "особливих знижок нам ніхто робитиме". За його словами, до двох основних вимог належать безпека продукції та її конкурентоспроможність. Їх виконання дозволить Україні успішно конкурувати на світових ринках, переконаний Юрій Мельник.
Проте наскільки швидко це може статися - нині не наважиться впевнено відповісти навіть затятий оптиміст. За словами віце-прем'єр-міністра України Григорія Немирі, відповідальність за своєчасну ратифікацію підписаних договорів зі вступу України у Світову організацію торгівлі має нести не лише влада і коаліція, а й нинішня опозиція. "Це спільна відповідальність і влади, і опозиції", - заявив він на Другому міжнародному форумі "Європа - Україна", який днями відбувся в Києві. Григорій Немиря нагадав, що остаточна дата ратифікації українською стороною досягнутих угод - 4 липня, і тому уряд дуже непокоїть блокування роботи Верховної Ради опозицією, що може призвести до нової політичної кризи в державі. "Ми не можемо дозволити собі знову втягнутися у політичне протистояння", - зазначив він.
Але, на превеликий жаль, протистояння триває. Тож Україна ризикує опинитися на узбіччі світового розвитку торгівлі, а отже, економіки. Вітчизняних товаровиробників подібна перспектива навряд чи влаштує. Вони сподіваються, що членство в цій міжнародній організації полегшить доступ української продукції на ринки 151 країни світу. Принаймні до такої мети, як мінімум, усім нам потрібно прагнути. Тільки політичних опонентів СОТ, схоже, це не дуже турбує.
Наталія Андрусенко - УКРІНФОРМ
УКРАЇНСЬКИЙ КІНОРИНОК НА ПОРОЗІ ПОЗИТИВНИХ ЗМІН
Коли Україна знову стане потужною кінодержавою? Хто і чому виступає проти дублювання іноземних фільмів українською мовою? На ці та інші запитання в інтерв'ю, що підготовлено Департаментом комунікацій влади та громадськості Секретаріату КМУ, відповідає голова Державної служби кінематографії України Ганна Чміль.
- Ганно Павлівно, сімнадцятий рік Україна не може реанімувати національну кіноіндустрію. За цей час багато сказано красивих слів про відродження українського кінематографу. Але, як кажуть, віз і нині там.
- Для відродження українського кінематографу не вистачає трьох складових - політичної волі влади, протекціоністських законів, які б спряли розвитку кіноіндустрії, та збільшення фінансування.
- Скільки українських фільмів було знято в 2007 році?
- Торік за кошти держави було знято 6 повнометражних художніх фільмів і 30 короткометражних. Назву повнометражні фільми: "Обранець" (режисер - Роман Балаян); "Богдан-Зиновій Хмельницький" (режисер - Микола Мащенко); "Владика Андрей" (режисер Олесь Янчук); "Мелодія для шарманки" (режисер - Кіра Муратова); "Прикольна казка" (режисер - Роман Ширман); "Меніни" (режисер - Ігор Подольчак).
- Часто журналісти і глядачі дорікають, що при обмеженому держзамовленні в Україні знімають неактуальні кінострічки, які не дають відповіді на питання, що хвилюють сучасне українське суспільство. Про що ці фільми?
- Фільм Романа Балаяна "Обранець" ("Райські птахи") - це історія про українського прозаїка, твори якого були заборонені в Україні у вісімдесяті роки ХХ століття. Він виїхав до Парижа, але й там почував себе зайвою людиною. Кінострічка Кіри Муратової "Мелодія для шарманки" - сумна різдвяна казка про долю осиротілих дітей. А фільм режисера-дебютанта Ігоря Подольчака "Las Meninas" ("Меніни") розповідає про галицьку родину, що живе в циклічному часі, щодня повторюючи одні й ті ж побутові ритуали, спровоковані сином-калікою. Ця кінокартина брала участь у 37-му Роттердамському міжнародному кінофестивалі. Фільм експериментальний, зйомки проводилося через дзеркала. До речі, у фільмі в якості актора дебютував відомий тележурналіст Микола Вересень.
- 5 фільмів на рік знімає Киргизія. У 2000 році Росія зняла 3 фільми, а в 2007 році - вже 98. США знімає 1000 фільмів на рік, Індія - 1200. Коли наші громадяни зможуть дивитися хоча б по одному українському фільму щодня?
- Щоб українське кіно з'являлося на екранах кінотеатрів і телевізорів, треба на рік знімати не менше 80 повнометражних художніх фільмів. А для цього потрібні закони, які б створили відповідний інвестиційний клімат для кіновиробництва та кінопрокату.
- Скільки фільмів іноземного виробництва потрапляє в Україну протягом одного року?
- В український кінопрокат протягом року потрапляє 250 фільмів іноземного виробництва, 5 000 іноземних фільмів потрапляє на телебачення і більше 6 000 - на домашнє відео.
- Генеральний директор компанії "B&H Film Distribution" - ексклюзивний представник компаній "Sony" та "Dream Works" в Україні, Богдан Батрух, коментуючи закиди представників російських кінокомпаній, які працюють в українському кінопрокаті, щодо непридатності української мови для масового кіноглядача через її нібито несучасність, називає ці закиди забобонами сімнадцятого століття, коли оперу всі співали італійською мовою, бо вважали російську мову недорозвинутою. Що, на вашу думку, насправді стоїть за тим галасом, який здіймають навколо дублювання фільмів українською мовою деякі дистриб'ютори?
- Дискусії, які розгорнулися останнім часом навколо питання дубляжу, засвідчили, що у ставленні до рішення Конституційного Суду учасники вітчизняного кіноринку розбилися на два табори. Одні сприймають це рішення як цілком природне. Інші наводять низку аргументів, з огляду на які вітчизняний кінопрокат нібито не готовий до переходу на стовідсоткове дублювання українською мовою. Аргументи останніх можна було б вважати обгрунтованими за однієї умови: якби рішення Конституційного Суду з'явилося раптово. Але насправді воно є завершальною крапкою в низці нормативних актів, закріплених на різних державних рівнях. Зокрема, стаття 14 Закону України "Про кінематографію" визначає, що "іноземні фільми перед розповсюдженням в Україні в обов'язковому порядку повинні бути дубльовані, озвучені чи субтитровані українською мовою". Постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2006 року N 20 "Деякі питання розповсюдження і демонстрування фільмів" передбачала поступовий перехід вітчизняного кінопрокату на український дубляж, і власники кінотеатрів мали бути до цього вже готовими. Згідно з соціологічними опитуваннями, тільки 11% громадян України виступають проти дублювання фільмів українською мовою. А пристрасті навколо проблеми дубляжу підігрівають політики.
- Що робиться в Україні для того, щоб у кінопрокаті регулярно йшли зарубіжні фільми, дубльовані українською мовою не гірше, ніж фільми "Альф" або "Тачки"?
- Розповсюдженням фільмів іноземного виробництва в Україні займаються 15 дистриб'юторських компаній. З них 5 закуповують майнові права безпосередньо у студій-виробників і обслуговують фактично 70% кінотеатрів, а решта займаються розповсюдженням фільмів іноземного виробництва через російські посередницькі компанії. Витрати на адаптування фільмів іноземного виробництва до мовного середовища країни, на територію якої закуплюються майнові права, входять до витрат студії-виробника. Для дистриб'юторів, які безпосередньо працюють зі студіями-виробниками, проблеми з дублюванням фільмів українською мовою не існує. Натомість вона існує для прокатників, які є здебільшого посередниками російських дистриб'юторських компаній. Зараз Міністерство культури і туризму порушує питання про озвученням, субтитруванням й тиражуванням фільмокопій іноземних фільмів за рахунок частини бюджетного фінансування та оснащення студії з озвучення національних фільмів у цифровому форматі "Долбі". Міністерство пропонує звільнити від податку на додану вартість квитки національного фільму та іноземного, дубльованого українською мовою, в кінотеатрах. Міністерство пропонує також відшкодування витрат на дубляж з державного бюджету на високохудожні, експериментальні фільми іноземного виробництва. Я маю на увазі артгаузне кіно, демонстрація якого здійснюється малими накладами (у кількох фільмокопіях). До речі, до кінця березня в Україні почне працювати власна студія дублювання фільмів. У нашій країні тільки записують голоси акторів, а зведення звуку здійснюють за кордоном. Після відкриття студії з дублювання всі операції, зокрема й зведення звуку, проводитимуться в Україні. Тож український кіноринок на порозі позитивних змін.
голова Державної служби кінематографії України Ганна Чміль
БРЮССЕЛЬ ОЧІКУЄ НА ПРАКТИЧНІ КРОКИ УКРАЇНИ В НАПРЯМКУ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ - ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТ ЄВРОПАРЛАМЕНТУ МАРЕК СІВЕЦЬ
Європа очікує на ефективну реалізацію нинішнім українським урядом євроінтеграційного вектору держави. Таку позицію висловив віце-президент Європейського Парламенту Марек Сівець (Marek Siwiec), який перебував у Києві з триденним візитом. В ексклюзивному інтерв'ю кореспондентові УКРІНФОРМу політик розкрив мету своєї поїздки: "Питання, що найбільш цікавить мене, - як практично організовуватиметься процес європейської інтеграції в Україні".
Віце-президент Європарламенту наголосив, що Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко "демонструє ентузіазм та оптимізм" стосовно реалізації європейських перспектив держави. "Це дуже добре, однак ми чекаємо на перші практичні кроки, які дадуть змогу оцінити наміри співробітництва українського уряду з ЄС", підкреслив він.
Марек Сівець зазначив, що одним із таких кроків може стати створення окремого органу у виконавчій владі, що опікуватиметься питаннями євроінтеграції. Подібний досвід має ряд країн, які стали членами Євросоюзу, сказав Марек Сівець. Він пояснив, що такою структурою в Україні міг би стати комітет при Кабінеті Міністрів як це було свого часу організовано в Польщі. Цей орган був би спроможним ефективно координувати процес реформування нормативної бази та діяльності профільних міністерств і відомств України з метою їх наближення до стандартів ЄС.
Водночас віце-президент Європарламенту підкреслив, що для успішної реалізації такого задуму слід врахувати кілька основних моментів. Так, зокрема, треба визначити взаємозв'язок у роботі Комітету і МЗС України, можливості його впливу на органи влади регіонального рівня, на що потрібно зробити акцент на нинішньому етапі євроінтеграції, зазначив Марек Сівець. Крім того, на його думку, необхідно чітко усвідомлювати, "які конкретні справи, пов'язані з реформуванням різних галузей країни, реалізовуватимуться практично в Україні в найближчій перспективі".
Коментуючи перспективи відносин Києва і Брюсселя, Марек Сівець наголосив, що вони залежать передусім від завершення роботи над новою посиленою угодою між Україною та ЄС. "Цей документ може стати своєрідним планом інтеграції України до Європейського Союзу. Якщо є ефективний план інтеграції розмова буде набагато легшою", підкреслив віце-президент Європарламенту.
У цьому контексті Марек Сівець зазначив, що ключову роль у процесі євроінтеграції Української держави відіграє Республіка Польща. "Політична платформа нового уряду РП має європейський характер і вона подібна до позицій партій Віктора Ющенка та Юлії Тимошенко", додав політик.
У рамках триденного візиту до Києва віце-президент Європейського Парламенту провів зустрічі з віце-прем'єр-міністром України Григорієм Немирею, міністром закордонних справ Володимиром Огризком, а також Надзвичайним та Повноважним Послом Республіки Польща в Україні Яцеком Ключковські.
Ярослав Довгопол - УКРІНФОРМ
ІТАЛІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ДІАЛОГ НА ВСІХ РІВНЯХ ПОКРАЩИТЬ ПАРЛАМЕНТСЬКА ГРУПА ДРУЖБИ З УКРАЇНОЮ - ГОЛОВА ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ГРУПИ АНДРЕА РІГОНІ
До парламентської групи дружби з Україною, яку створено при італійському парламенті, ввійшло 105 депутатів і вони прагнуть покращити діалог між двома державами на всіх рівнях, у тому числі політичному та економічному. Про це заявив у розмові з кореспондентом УКРІНФОРМу віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи, глава італійської делегації при Раді Європи та голова новоствореної парламентської групи дружби Андреа Рігоні.
Він - частий гість України, тільки в 2007 році тричі приїздив в Україну. У травні - як віце-президент парламентської асамблеї Ради Європи та президент італійської делегації при Раді Європи брав участь у засіданні Комісії з політичних питань, що пройшло в Києві. У липні відвідав Україну з нагоди сесії ОБСЄ як представник Асамблеї Ради Європи, а 30 вересня був спостерігачес на парламентських виборах. Ініціюючи створення парламентської групи дружби, Андреа Рігоні виходив з того, що "нинішній стан відносин між Італією та Україною характеризується інтенсифікацією та поглибленням двосторонніх зв'язків".
"Не слід забувати, що серед кроків, які великою мірою зміцнюють діалог між двома народами є ті, що стосуються гостинності та допомоги, особливо коли йдеться про українських дітей з місцевостей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", - зазначає Андреа Рігоні. За його словами, "в Італії є розуміння, що зусилля, спрямовані на інтеграцію та культурний обмін з великою країною на порозі Європи, якою є Україна, є позитивним фактом, у тому числі з огляду на присутність великої кількості громадян України на території Італії".
Андреа Рігоні вважає, що "питання визнання українського Голодомору 1932-33 років геноцидом є наразі відкритим для дискусій міжнародної спільноти". Він зазначив: акції, спрямовані на підвищення чутливості суспільства до цієї страшної трагедії українського народу, наразі набувають великого розповсюдження й у Італії. Так, 21 листопада у римському Капітолії відбулася конференція-реквієм, присвячена жертвам Голодомору. Однією з її цілей, за словами голови новоствореної парламентської групи дружби, - "прискорити визначення офіційної позиції італійською владою". "Італія, безперечно, є країною, народ якої відчуває, наскільки важливо пам'ятати про драматичні події ХХ століття. Тому я вірю, що трагедія українського народу буде визнана", - заявив Андреа Рігоні.
Ірина Кащей - УКРІНФОРМ
УКРАЇНА МОЖЕ ВТРАТИТИ ДОСТУП НА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РИНОК ХІМІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ - ПРЕДСТАВНИК УКРАЇНИ ПРИ ЄС ПОСОЛ РОМАН ШПЕК
Україна може втратити доступ на європейський ринок хімічної продукції, якщо український уряд і профільні підприємства не вживатимуть негайних заходів із адаптації до європейської системи реєстрації, оцінки та авторизації хімічної продукції. Таку заяву під час зустрічі з українськими журналістами зробив Представник України при ЄС Посол Роман Шпек.
Єврокомісія ухвалила пропозиції з впровадження нової законодавчої бази ЄС в сфері хімічного виробництва (REACH) ще у 2003 році. Ця законодавча база, що передбачає введення системи реєстрації, оцінки та авторизації хімічної продукції, була погоджена на рівні Ради ЄС, Європарламенту та держав-членів наприкінці 2006 року. За словами дипломата, на практиці це означає, що вже з 1 січня 2009 року імпорт Європейським Союзом хімічних субстанцій та їх реалізація на європейському ринку відбуватимуться виключно після проведення відповідних процедур реєстрації, авторизації та надання дозволів. Система REACH охоплюватиме понад 30 тис. хімічних речовин, що виробляються в ЄС або експортуються на європейський ринок.
"Українська сторона поінформована про введення в дію європейської системи реєстрації, оцінки й авторизації хімічної продукції. Однак рівень готовності України до нововведень, у порівнянні з іншими країнами, є невисоким. У першу чергу, ми порівнюємо рівень готовності українських підприємств з економічними суб'єктами таких країн, як Росія, Китай, Корея та інших, які є нашими партнерами і конкурентами", - зауважив Р. Шпек.
Він висловив занепокоєння тим, що пропозиції Представництва України при ЄС щодо підготовки до впровадження REACH не отримали належної реакції з боку уряду. Зокрема, досі не визначено міністерство або державний комітет, який би відігравав роль координуючого органу, здатного поєднати інтереси різних відомств та українських виробників.
Ситуація ускладнюється й тим, що обмеження та дозволи в рамках REACH розповсюджуватимуться на всю номенклатуру продукції, де використовуються хімічні речовини, включаючи текстиль, взуття, фарби, вироби з металу та інші - така практика буде введена вже з 1 червня 2008 року.
Дипломат висловив переконання, що саме органи влади мають діяти на випередження ситуації уже зараз, не чекаючи появи списку підприємств, проти яких вводять обмежувальні заходи. Обсяг робіт треба визначити вже зараз, оцінити їх вплив на собівартість продукції, зважити на економічну доцільність такого виробництва, зберегти свою присутність на європейському ринку або диверсифікувати експорт та переорієнтувати його на інші країни, - підкреслив Р. Шпек.
Він зазначив, що європейські компанії та країни, з яких далеко не всі задоволені впровадженням REACH, вже шукають шляхи для такої диверсифікації експорту. Тобто, Україна вже зараз включається в боротьбу не тільки за європейський ринок, а й за ринки третіх країн.
"Якщо ми скоротимо виробництво власної продукції - ринки моментально захоплять інші. Європейські виробники ставляться до REACH, як до серйозного виклику, в той час, як для більшості міністерств та підприємств України це залишається чимось на зразок факультативного завдання. Необхідно розробити обов'язкову програму дій вже зараз, щоб не було запізно", - заявив Представник України при ЄС.
Він також сказав, що словосполучення "обов'язкова програма" є умовним, адже підготовка до впровадження REACH має відповідати, в першу чергу, інтересам хімічних виробників України. Урядові структури і, зокрема, Представництво України при ЄС, можуть допомогти їм знайти найбільш раціональний шлях до налагодження діалогу з Єврокомісією, контрольними установами Європейського Союзу та професійними асоціаціями. За рахунок "роботи на випередження" Україна може скоротити власне відставання від інших країн у підготовці до моменту впровадження нового економічного законодавства Євросоюзу.
Якщо ж цього не зробити, українські підприємства можуть втратити ринок Європейського Союзу. За підсумками минулого року обсяг торгівлі хімічною продукцією між Україною та ЄС становив 2 млрд 637 млн 670 тис. євро, або 10 відсотків від загального товарообігу. Якщо європейський ринок буде втрачено, наслідки стануть загрозливими для економіки країни, адже несуть не тільки небезпеку для експорту, а й перспективу зменшення кількості робочих місць, уповільнення темпів економічного зростання та наповнення бюджету, - заявив Роман Шпек.
Дмитро Шкурко - УКРІНФОРМ
УКРАЇНІ І ПОЛЬЩІ ТРЕБА ТІСНІШЕ СПІВПРАЦЮВАТИ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ СПІЛЬНИХ ПРОБЛЕМ - ЕКС-ПОСОЛ РП В УКРАЇНІ МАРЕК ЗЮЛКОВСЬКИЙ
Україні і Польщі потрібно тісніше співпрацювати для вирішення спільних проблем, зокрема, у питаннях енергобезпеки, проведення Євро-2012 та у позиціях щодо безпеки на Європейському континенті. Про шляхи їх вирішення розповів у інтерв'ю кореспондентові УКРІНФОРМу екс-посол Республіки Польща в Україні, заступник директора з політики національної безпеки МЗС Польщі Марек Зюлковський.
- Пане Мареку, чи можливі зміни у зовнішній політиці у зв'язку з обранням нового уряду у Польщі?
- На мою думку, ніяких труднощів у двосторонніх відносинах між державами не буде. Ми залишаємось вашим партнером, будемо і надалі підтримувати кроки України на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції.
- Як ви вважаєте, коли буде сформовано новий уряд в РП?
- За прогнозами, новий уряд у Польщі буде сформований 15-16 листопада. Кардинальних змін у двосторонніх відносинах між нашими державами не передбачається. Але нам треба серйозніше й активніше співпрацювати, зокрема - у питаннях підготовки до Євро-2012. Ми ще не почали будувати стадіони, комунікації. На урядовому рівні повинна бути офіційна домовленість щодо координації дій у підготовці до чемпіонату. Нам треба поспішати, бо 5 років - це не такий великий термін, як здається на перший погляд.
- Як у Польщі розвивається Програма забезпечення енергетичної безпеки?
- Програма енергетичної безпеки для Польщі і для України є дуже важливою. Польща планує завершити програму здійснення диверсифікації джерел постачання енергоресурсів через 3-5 років. У першу чергу це стосується незалежності від російського газу та нафти. У вирішенні цього питання ми відрізняємось від України, яка набагато більш залежна від Росії в цих питаннях. Польща споживає значно менше енергетичних носіїв у зв'язку із розвинутою системою енергозбереження. Перебуваючи на посаді посла Польщі в Україні, я страшенно дивувався великій кількості споживання енергоносіїв в Україні. Польщі всього потрібно 16-17 мільярдів кубометрів газу, а Україні - 60-70. Вже зараз РП сама забезпечує себе 40 відсотками газу. В РФ ми беремо також 40 відсотків. І хоча це трохи більше 1/3, ми плануємо скоротити поставки газу з РФ до 10-15 відсотків. Питання постачання нафти з Росії також не стоїть так гостро, як в Україні, після побудови нафтопереробного заводу у польському місті Можейко. Ми також сподіваємося на побудову нафтопроводу Одеса - Броди - Плоцьк, який дасть можливість нашим країнам стати менш залежними у питаннях поставок нафти із Росії. Напрацювань у Польщі в питаннях енергобезпеки дуже багато, і ми йдемо вперед. Україні ж у першу чергу потрібно фундаментально міняти свою енергетичну структуру - зробити її більш енергозберігаючою, і тоді багато проблем зникне.
- Розкажіть про ситуацію щодо Договору про скорочення звичайних збройних сил в Європі (ДОВСЄ) у зв'язку із можливим виходом із нього Росії.
- Польське керівництво постійно думає над тим, як переконати Російську Федерацію не виходити з ДОВСЄ. Цей договір є системою колективної безпеки, куди входять 32 країни. Тому небезпека виходу РФ з цього Договору торкнеться всієї схеми і розхитає цілісність системи ДОВСЄ.
Яна Лемешенко - УКРІНФОРМ
|
|
|
| |
|
| |
| |
| |
|
| ПОГОДА |
|
|
|
|
 |
|
|
 |
| 100 USD
| 505.00 |
| 100 EUR
| 779.21 |
| 10 Рублів
| 2.12 |
|
Детальніше |
|
|
На головну сторінку
| Зробити стартовою сторінкою
| Додати до вибраного
| Наші банери
| Книга відгуків
| Зворотній зв'язок 
mov@ukrinform.com