Йоганнес Брамс - один з найбільш видатних сучасних німецьких композиторів, народився 7 травня 1833 року в Гамбурзі. Син бідних батьків (його батько займав місце контрабасиста в міському театрі), він не мав можливості одержати блискучої музичної освіти, і вивчав гру на фортепіано і теорію композиції у Едуарда Маркзена, в Альтоні. Подальшому удосконаленню зобов'язаний самому собі.

У 1847 році Брамс уперше виступив привселюдно, як піаніст. Пізніше, у 1853 р., він познайомився з Робертом Шуманом, до високого дарування якого відчував особливе благоговіння. Шуман поставився до таланта Брамса з великою увагою, про що і висловився в критичній статті, у спеціальному музичному органі: "Neue Zeitschrift fur Musik".

Перший твір Брамса - фортепіанні п'єси і пісні, видані в Лейпцизі, у 1854 р. Постійно переїжджаючи в Німеччині і Швейцарії, Брамс написав цілий ряд творів у галузі фортепіанної і камерної музики. З 1862 р. він оселився у Відні, де був капельмейстером у "Singakademie", а з 1872 до 1974 диригував відомими концертами громади "Musikfreunde".

Пізніше, більшу частину своєї діяльності Брамс присвятив композиції. Він написав понад 80 творів: одноголосі і багатоголосні пісні, серенада для оркестру, варіації на Гайденівську тему для оркестру, дві секстети для струнних інструментів, два фортепіанних концерти, кілька сонат для одного фортепіано, для фортепіано зі скрипкою, з віолончеллю, фортепіанного тріо, квартету і квінтету, варіації і різні п'єси для фортепіано, кантата "Rinaldo", для соло-тенора, чоловічого хору й оркестру, рапсодія (на уривок з "Harzreise im Winter" Гете) для соло-альта, чоловічого хору й оркестру, "Німецький реквієм" для соло, хору й оркестру, "Triumphlied" (з приводу франко-прусської війни) для хору й оркестру; "Schicksalslied" для хору й оркестру; скрипічний концерт, дві увертюри: трагічну й академічну. Але особливу славу доставили Брамсу його симфонії. Вже у ранніх творах він виявив самобутність і самостійність.

Завдяки завзятій праці, Брамс виробив власний стиль. По загальному враженню про його твори не можна стверджувати, що Брамс знаходився під впливом якогось композитора. Але при цьому треба помітити, що прагнучи до самостійності й оригінальності, він нерідко впадав у сухість.

Найвидатнішим твором, у якому творча сила Брамса позначилася особливо яскраво й оригінально, є його "Німецький реквієм". Серед публіки ім'я Брамса досить популярне, але помиляться ті, котрі подумають, що ця популярність є наслідком його власних творів. Брамс також перекладав угорські мелодії для скрипки і фортепіано, і ці мелодії, під назвою "Угорських танців", увійшли в репертуар цілого ряду найвидатніших скрипалів-віртуозів, і послужили, головним чином, засобом популяризації імені Брамса.