Грузинське привітання "гамарджоба" означає: "Перемоги тобі!" Чому саме так? Тому що грузинський народ, який мешкає на Південному Заході Азії, впродовж століть щоденно сполучав мирну працю з вимушеною битвою. За звичаєм, йдучи в поле, грузин брав не тільки косу а й меча, бо щохвилини можна було сподіватися ворожої навали.

Восени двори в грузинських селах аж яріють від золотих кукурудзяних качанів. Лущити їх сходиться вся родина. Поглянеш на дружньо працюючих і старих, малечу й зрозумієш народні прислів'я: "багато рук завжди перемагають" й "двоє проти одного - військо". Сьогодні завітавши до країни, де чоловічий спів є ознакою вірної дружби, ми можемо скуштувати мов келих доброго домашнього вина (таким чином у Грузії вшановують гостей) чудову розповідь про справжнє братство.

БРАТИ

Були собі чоловік та жінка в мали двох синів. Так убого жили, що й не сказати - хліба ж і того не наїдалися.

Аж ось повиростали сини. Старший одружився й жив із старими батьками, а менший найнявся до пана, хотів купити волів. Через рік узяв у пана ділянку землі за половину врожаю, купив по якімсь часі пару волів й оселився в убогій халупці край села. Орав, сіяв, косив парубок та й на шматок хліба якось спромагався. А як одружився та пішли діти, стало й геть скрутно, та тільки менший брат не тужив: щиро працював і сподівався кращого.

Старший брат теж жив не краще, адже мусив годувати не тільки дітей, а й старих батька з матір'ю.

Але й він не ятрив собі серця чорними думками, та як до правди, за роботою не було коли й думати.

Аж одного року видався дуже поганий урожай - гроза геть поваляла та побила хліб у полі. Старший брат поставив якихось двадцять кіп. Та й у молодшого було не більше. От менший брат і думає: "Це ж моєму братові й геть скрутно буде сей рік. Крім дітей має годувати ще й старих батьків. Візьму хоч кілька снопів та однесу на братове поле, покладу в копи".

Встав опівночі, взяв на плечі два найбільші снопи та й несе на братове поле. Місяць ще не зійшов, але менший брат побачив, що дорогою йому назустріч іде якийсь чоловік і теж несе снопи. Обійшов його молодший брат та й поніс снопи далі, а на братовому полі поклав снопи в копу.

Коли ж повернувся на своє поле, бачить: в тій копі, з якої він нещодавно брав два снопи, знову двадцять снопів. Дуже здивувався менший брат та й поклав на плечі чотири снопи - іде й голови підняти не може.

Коли це посеред дороги наскочив на якогось чоловіка, що теж ніс снопи. Звели вони голови, засміялися та й обнялися - то були брати.

Виявляється, старший брат теж подумав: "Це ж мій менший брат хтозна чи й прогодує сей рік дітей.

Візьму я кілька снопів та віднесу нишком на його поле. Може, хоч хліба вистачить до нового врожаю". Отак брати оповіли один одному свою пригоду, а тоді ще раз обнялися й пробалакали до півночі.

Дружні брати в одній сорочці сплять.