Думками щодо врегулювання Придністровського конфлікту, участі у цьому процесі України та майбутнього ГУУАМ люб'язно погодився поділитися незалежний експерт з Молдови Корнеліу Черімпей.

Квітнева реанімація ГУУАМу може стати серйозним кроком у формуванні нової геополітичної карти Європи. Фактично, на території колишнього СССР виникає новий політичний полюс впливу, який має тісні зв'язки з Європейським Союзом і НАТО. На користь цієї тези говорить факт запрошення взяти участь в якості спостерігачів Кишинівського самміту ГУУАМ президентів Польщі і Румунії, головних союзників США в регіоні.

Зрозуміло, що Росія не може дивитись на ці події спокійно. Її роль поступово з світової трансформується у регіональну. А тепер цей регіон впливу помітно звужується. Про неприязнь Москви до подій, що пов'язані з посиленням співробітництва між країнами ГУУАМу, свідчать демарші різних політичних фракцій Держанвої Думи Росії щодо визнання Придністров'я, Абхазії та Південної Осетії з наступною їх інтеграцією в межах РФ. Таким чином, якщо додати до вищеназваних територій і Нагірний Карабах, утворюється "санітарний кордон", метою якого є ускладнення економічного і політичного співробітництва між країнами, які входять до ГУААМу. Проте саме цей фактор є зв'язуючою ланкою для Азербайджану, Грузії і Молдови. І якщо додати до цього і Україну з "проросійським" Кримом, то цілі ГУУАМу стають зрозумілими.

Таким чином, одним з головних пунктів повістки дня Кишинівського самміту глав держав ГУУАМ є обговорення шляхів вирішення законсервованих конфліктів. Центральне місце в цьому контексті приділятиметься ініціативі України щодо вирішення Придністровського конфлікту. Цей документ може стати новим кроком до нормалізації відносин між Кишиневом і Тирасполем з одного боку, і до становлення Києва реальним політичним полюсом в регіоні з іншого.

На жаль, аналізуючи останнью інформацію, яка поширюється в мас-медіа, цю інніціативу може чекати доля російського "Меморандуму Козака". Мова йде про те, що можливо Київ запропонує подібну до російської модель врегулювання проблеми, але без автономії Гагаузії та присутності російської 14-ої армії. Якщо буде запропонована та ж ініціатива, то, взявши до уваги висловлювання президента Молдови Володимира Вороніна про "неприйнятність" ідеї федералізації, пропозиція України буде провалена. А це, в свою чергу, може стати і ударом для згуртування ГУУАМ в цілому.

Одним з найважливіших питаань на самміті може стати обговорення зміни структури миротворчого контингенту на Дністрі. Молдова упродовж тривалого часу не визнає нейтральну роль російської армії. А після останніх інцидентів у селах Васильєвка і Дороцька миротворча роль російської армії піддалась серйозній критиці. В деяких висловлюваннях офіційного Кишинева навіть дуже грубо прозвучали словосполучення "окупаційні війська". Найбільш реальними варіантами миротворчої операції на берегах Дністра можуть стати лише два.

Перший полягає у ще більшій інтернаціоналізації миротворчого контингенту із залученням військ країн ЄС.

Другий сценарій може передбачати вилучення з сил по підтримці миру військ конфліктуючих сторін і російську армію, як елемента, що не задовольняє одного з учасників конфлікту. Залишити пропонується тільки миротворчі війська України, країни, яка задовільняє як Кишинів, так і Тираспіль.

Багато деталей Кишинівського самміту ГУУАМ залишаються невідомі. Неясними поки залишаються і перспективи цієї організації. Однак, виходячи з останніх подій, можна дати кілька прогнозів. По-перше, необхідність в цій структурі залишається. По-друге, роль СНД у вирішенні проблем на пострадянському просторі продовжує мінімізуватися. По-третє, на вищезгаданій території з'являється як мінімум другий полюс економічного та політичного впливу. І нарешті - вирішення питань, що зумовлюють протиріччя між учасниками, стане першим випробовуванням ГУУАМ на міцність.