КАЦИВЕЛІ-КУТОЧОК РАЮ НА ЗЕМЛІ
Крим здавна набув слави оздоровниці світового масштабу, особливо його Південне узбережжя. Однак яскравість і гамірність курортних містечок приваблює далеко не всіх. Той, хто мріє відпочити від шаленого ритму великого міста, обере невеличке містечко з кавказьким присмаком у промові - Кацивелі. Чому саме його? Тому що його узбережжя непозначене людською недбалістю, тому що аквамаринове море там прозоре і чисте - здається ось-ось торкнешся дна. І єдине, що порушує тишу зелених парків - це вранішній переспів птахів…
Кацивелі справді можна назвати куточком раю на землі. Воно відокремлене від відомого курорту Сімеїзу Блакитною затокою та горою Кішкою. По сусідству розташувався славнозвісний Форос та мис Сарич- найпівденніша точка України.
Гори надійно захищають Кацивелі від негоди, а літнє море переважно спокійне. Все це вкупі із субтропічним кліматом та цілющим повітрям - суміші фітонцидів гірських лісів та парків з йодом та іонами моря - надає цій прибережній зоні лікувально-оздоровчі властивості.
Для гостей Кацивелі є ще одна цікавинка - біологічна особливість моря. Тих, хто любить купатися у вечірній морській воді, наприкінці серпня море може здивувати своїм світінням. Купальнику може здатися, ніби він розгрібає вогонь - у воді за ним простягнеться іскристий слід. Це природне явище виникає тоді, коли на поверхні моря з'являється велика кількість світлових найпростіших організмів. Світінням у цей час може бути охоплена частина моря, рівна сотням кілометрів, або ж навпаки, обмежена плямами шириною в кілька метрів. Однак побачити світіння моря вдається не часто.
Кацивелі - місце диких пляжів. Їх не можна назвати занедбаними чи неохайними - це зона, де людська цивілізація тільки-но розпочала освоювати екологічно чисту та рекреаційно багатющу територію.
Місце зустрічі змінити не можна
Дехто вважає, що назва селища походить від грузинського слова "кацо" - друг, товариш, а в повному варіанті - Кацивелі - "Місце зустрічі друзів". За іншою версією - назва Кацивелі має генуезьке коріння і перекладається як "Маленька фортеця". В будь-якому випадку селище виправдовує обидва трактування своєї назви. Бо воно є справжньою фортецею від холодних вітрів й негоди, і прекрасним місцем для зустрічі друзів.
На території Кацивелі діють дитячі табори відпочинку, є декілька здравниць, спортивних майданчиків. Містечко відоме і як курорт - у ньому розкинулися корпуси Будинку творчості вчених і санаторій. Прибережні води - чудове місце для заняття дайвінгом - прозора чиста вода забезпечує чітку видимість морського дна та його мешканців. Пологі пляжі вкриті крупною галькою й відділені один від одного довгими бунами. До речі, дуже корисно полежати на гарячих камінчиках для профілактики простудних захворювань.
Зовсім поряд, біля Блакитної затоки, між Кацивелі та Сімеїзом розкинувся Аквапарк. Величезний потік відпочиваючих, різноманітність водних атракціонів для дорослих і малих створюють тут веселу по-справжньому дружню атмосферу.
Ще однією родзинкою Кацивелі є наявність так званих нудиських пляжів, які розміщені поодаль від "нормальних".
Містечко цікаве зустрічами і знайомствами. Через свою негамірність воно приваблює тих, хто, прагне спокійного відпочинку і душевної рівноваги. Тож не дивно, що саме це місце обрали для фізичних вправ та медитацій йоги. Щороку вони приїздять в Кацивелі на свій черговий Всеукраїнський з'їзд. Та й не тільки йоги - всі, хто хоч раз відпочивав тут обов'язково прагнуть приїхати наступного року.
У пошуках легенди
Коли спаде полуднева спека раджу завітати до місцевого парку. Тихий, оздоблений величавими кипарисами він є знахідкою для поетів, художників, мислителів.
Білосніжні спальні корпуси пансіонатів розмістилися на мальовничому гірському схилі, не порушивши його природної краси. Завдяки дивному мікроклімату, що сполучає запахи моря й аромати гірських лісів, парк Кацивелі - чудове місце відпочинку. Тут завжди можна знайти затишний куточок, де приємно посидіти в тіні сосон і кипарисів, насолоджуючись чудовим запахом кримських трав та хвої.
До 1917 р. у Кацивелі жив відомий художник Архип Куїнджи. Саме тут він створив серія етюдів моря. Після смерті художника будинок, у якому він жив, переданий громаді молодих художників. Свої враження від Кацивелі художник висловив у відомій картині "Ніч у Криму", де відобразив місцеву бухту.
Завдяки своїй недоторканій вроді селище Кацивелі овіяне легендами. За однією з них біля самого моря, охороняючи води Блакитної затоки, навіки застигла Кішка-гора в нескінченній погоні за красунею - скелею Дівою.
Кацивелі - батьківщина фізики моря
Цікаво, що протягом тривалого часу Кацивелі вважалося закритою зоною. Через тишу й непорушну природу територія містечка і його прибережні води були обрані радянським геофізиком Василем Шулейкіним для дослідження морських процесів. Організована ним у 1929 році стаціонарна гідрофізична станція в Кацивелі стала одним зі світових наукових центрів по вивченню морів і океанів.
Пізніше на базі станції почав діяти Морський гідрофізичний інститут Академії Наук УССР. Нині він носить назву Експериментального відділення Морського гідрофізичного інституту НАН України.
На території Кацивелі знаходиться також відділення радіоастрономії Кримської астрофізичної обсерваторії, яка має радіотелескоп з параболічною антеною діаметром 22 м. Недалеко від радіотелескопу видніється будівля Штормового басейну Експериментального відділення Морського гідрофізичного інституту, де проводились спостереження за морськими течіями, вивчались причини виникнення штормів. Розташована тут і геліотехнічна база Інституту проблем матеріалознавства АН України.
У 1984 році в Кацивелі проводився цікавий міжнародний експеримент "Чорне море - Інтеркосмос". Вчені СРСР, Болгарії, НДР, Польщі, Румунії розробляли методи і способи космічного дистанційного визначення характеристик водяної поверхні. За допомогою океанографічного супутника "Космос-1500", станції "Салют-7", літаків-лабораторій, науково-дослідних суден було отримано значно більше інформації про течії, швидкість вітру, висоту й характер хвиль, чим за довгі роки роботи всіх експедиційних науково-дослідних суден.
Наталя Якименко, Укрінформ
|