Руфін Гаврилович Судковський, видатний живописець-мариніст, народився в 1850 році в м. Очакові. Картини безкраїх морських просторів, неосяжних степових далей, яскравого сонячного неба з дитинства пробудили в ньому душу художника.

Захопившись малюванням i, відчуваючи палкий потяг до нього, Р.Г. Судковський вступає до Одеської рисувальної школи. У 1868-1873 роках він навчається в Петербурзькій Академії мистецтв, пізніше удосконалює свою майстерність за кордоном. У перші ж роки навчання в Академії етюди Судковського були відзначені срібними медалями. 3 роками росте професійна майстерність художника в жанрі малюнка, композиції. Він прагне реалістичного зображення i поетичного розкриття сюжету. Враховуючи успіхи молодого художника, рада Академії мистецтв присвоїла йому у 1882 році звання академіка живопису за картину "Буря біля Очакова".

Творча діяльність Судковського в основному проходила в м. Очакові. Тому більшість творів він присвячує природі рідного краю, яку добре відчував i міг майстерно i переконливо передати її різноманітний стан: життя i працю рибалок, сповнену тривог, мужності, постійного ризику; море, яке відображає i у бурю, коли з великою силою прибій налітає на берег ("Морський прибій"), i у штиль, коли водна гладь застигає, мов величезне дзеркало ("Морська затока. Штиль"). Море в полотнах Р. Судковського одухотворене, пензель художника уловлює непомітні зміни, найніжніші відблиски сонця на воді, навіть шелестіння хвиль переносить він на полотно.

Твори живописця вражають не тільки глибоким знанням моря, вони прекрасні своєю поетичною збудженістю.

Щирим ліризмом чарують картини "Захід сонця на морі" (1874 р.), "Місячна ніч на Чорному морі". Ці полотна, сповнені високої поезії, в них добре передано відчуття величі спокою тиші, ствердження живої краси природи. Картина "Одеса" (1876 р.) привертає увагу точністю техніки виконання, поетичним малюнком. В ній художнику живописними прийомами вдалося відтворити простір, прозорість повітря. Зрілою майстерністю відзначається полотно "Прозора вода" (1881 р.). де зображений той рідкісний стан моря, коли тільки біля берега коливаються ледь помітні хвильки, а вода настільки прозора, що видно всі камінці на дні. Улюбленим сюжетом Р.

Судковського було бурхливе море. У суворій простоті змісту картини "Пароплав "Москва" у бурю" (1884 р.) митець реалістично розкриває грізну силу i могутність морської стихії. Твір, сповнений глибокої внутрішньої динаміки, в шаленій круговерті зіштовхуються темно-зелені хвилі, важкі cipi хмари підкреслюють напруженість i тривогу в природі.

Щирі й безпосередні живописні полотна Судковського позбавлені зовнішньої ефектності. Їх життєвість, обумовлена тим, що художник не вигадував сюжети, - об'єктом його захоплень завжди була конкретна натура. Твори Руфіна Гавриловича Судковського здобули широке визнання ще за життя художника, вони говорять про велику обдарованість майстра, цілісність його натури, цілеспрямованість та працелюбство. I.К. Айвазовський визнавав у ньому талановитого мариніста, ім'я якого міцно увійшло в історію російського живопису.

Ім'я художника Руфіна Судковського стоїть серед імен кращих російських пейзажистів II половини XIX століття. На жаль, раптова хвороба обірвала його життя на тридцять п'ятому році (1885 р.).

Поки що достовірно не відомо, яка творча спадщина Р.Г. Судковського, але передбачається, що майстер залишив після себе близько трьохсот мальовничих робіт. Багато з них зараз експонуються в різних музеях країни, за кордоном, знаходяться в приватних колекціях.

В очаківському будинку Судковських, що зберігся дотепер (нині вул. Енгельса, 4), з ініціативи брата художника, Олексія, дбайливо зберігалися картини брата. Там була влаштована галерея, куди як заохочення інтелегентні родини водили дітей. Завдяки Олексію колекція збереглася у важкі роки революцій і громадянської війни. Він довго клопотав про створення музею на батьківщині художника, але, не домігшись цього, передав картини Миколаївському художньому музею ім. В.В. Верещагіна. Відданим шанувальником таланта Судковського до кінця залишилася його дружина Олена. Сама художниця, що навчалася в Парижі, у мистецтві вона була вірним однодумцем Руфіна, справжнім цінителем його полотен. Бажаючи підбити визначений підсумок його творчості, чимало сил віддала організації посмертної виставки живописця в Петербурзькій Академії мистецтв, а згодом провела ще ряд виставок. Свою гарячу любов до чоловіка Олена увічнила в пам'ятнику, зробленому за її проектом. Він установлений на могилі Р.Г. Судковського в Очакові в 1887 році.